Я часто прокидаюся, я чую голоси
Я пам'ятаю номери, яким багато років
Їх вже не існує, до них додали трохи цифр,
Зіпсувавши шифр. І де той спокій?
Де ті друзі, з ким сиділи довго уночі?
На лавочках курили вкрадене у тат
Гучно ржали із дрібниць, часто-густо силоміць
І ламали на усіх чорний шоколад
Де усі поділися? І де, між іншим, та,
З якою так хотів я тоді побути парою?
Стукатись до кого? І куди тепер мені іти?
Куди мені іти?
За гітарою
Де усі оті дівчата, що мріяли піти
По проспекту, на помаді і на каблуках?
Щоби усі гострі погляди ламалися об них
Знати би, куди їх всіх завів той шлях
Де ви, у якім краю? Що співаєте малим?
Скаржитеся ви кому там на тугі часи?
Чи досі додаєте ви собі віку?
Що у ваших головах і за кого голоси?
Чи сяє сонце у очах? Чи спить за хмарою?
Ми заради вас колись вивчали мат
На усіх ламали той самий чорний шоколад
І кудись ішли
За гітарою
Хтось подає надії, хтось подає м'ячі
Хтось подає стакан
Хтось подає тим, в кого в небі чорний дим
Він допоможе нам
І куди тепер мені іти?
За гітарою