Нас обмежує час і уявні кордони,
Сотні тисяч «але» і сторонніх думок.
Не вписати життя у відомі шаблони,
Не сягнути вершин, зупинившись за крок.
А навколо весь світ, неймовірно глибокий,
Із неонових фарб у палітрі життя,
А навколо хаос, вічний творчий неспокій
І шалена любов аж до серцебиття.
На самоті ми саме ті:
Слабкі або сильні,
По-справжньому вільні.
На самоті ми саме ті:
Мрійливі, мов діти,
Що вміють радіти.
На самоті ми саме ті:
Прості та відкриті
До світла у світі.
На самоті ми саме ті:
Сміливі, відважні,
Відверті, бо справжні.
На самоті…
У гонитві роки живемо напівсонні,
І прокинувшись десь близько тридцяти трьох,
Ми знайдемо себе у чиємусь полоні,
Що давно більше схожий на схований льох.
А навколо весь світ, неймовірно глибокий,
Із неонових фарб у палітрі життя,
А навколо хаос, вічний творчий неспокій
І шалена любов аж до серцебиття.
На самоті ми саме ті:
Слабкі або сильні,
По-справжньому вільні.
На самоті ми саме ті:
Мрійливі, мов діти,
Що вміють радіти.
На самоті ми саме ті:
Прості та відкриті
До світла у світі.
На самоті ми саме ті:
Сміливі, відважні,
Відверті, бо справжні.
На самоті…
