Ішов манах [козак] із походу під мороз і під негоду
Чуть же він не змерз, чуть же він не змерз. Ех!
Не знав манах де подіться, зайшов у кабак погріться
Сбросив свой мундір, сбросив свой мундір. Ех!
Сбросив мундір ще й очки, да порвав рясу на клочки,
(Да) сам пошов плясать, сам пошов плясать. Ех!
Наплясався, наігрався, з доброй волєй розпрощався,
Скочив на крильцо, вдарив у кольцо. Ех!
Манах на коня садіться, под манахом конь бодрітся
Зельоним лугом, зельоним лугом. Ех!
Ой, лугом, лугом, лугом стоять дєвушки кругом,
Дєвки не найшов, до вдови пошов. Ех!
Цілував, милував, роздушею називав,
Сам кричав ура, сам кричав ура. Ех!
Ой ура, юра, юра, сочинилася біда,
Тай не малая [Невеликая], та й не малая. Ех!
В великодную [молотильную] суботу побросали всю роботу,
Рухнули в кабак, рухнули в кабак. Ех!
Мед їли, вино пили, кабашника одурили,
Курили табак, курили табак. Ех!
Накурившись табаку, да полягали на боку.
Оце вам уся... Кончилася!